6 квітня 2025 року обірвалося життя Захисника України, машиніста крана (кранівника) служби навантаження залізничного цеху №1 Управління залізничного транспорту

БЕЛЬЧЕНКА ОЛЕКСАНДРА ВЯЧЕСЛАВОВИЧА

Олександр Вячеславович народився 12 листопада 1974 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи хлопець працевлаштувався учнем моториста промивного приладу з вилучення металу Копальні імені 45-річчя ВЛКСМ. Після здобуття професійних навичок трудився за посадою слюсаря з ремонту гірничого обладнання, згодом – опановував професію машиніста бульдозера Т-130 Копальні імені 45-річчя ВЛКСМ Білібінського ГЗК об’єднання «Північ-Східзолото».

Протягом 1993-1994 років ніс військову строкову службу в лавах Збройних сил України. Після демобілізації хлопець повернувся до Кривого Рогу та працевлаштувався на місцеве підприємство – слюсарем з ремонту збагачувального агломераційного обладнання СУ №14 «Кривбасрудоремонт». У 1995 році Олександр пов’язав своє життя з Криворізьким залізорудним комбінатом. Починав свою трудову стежку на комбінаті слюсарем з ремонту котельного обладнання Енергоуправління. Під час трудової діяльності навчався у старших колег, пізнавав тонкощі обраної справи та підвищував свій розряд.

Continue reading →

Цьогоріч 6 квітня ми відзначаємо професійне свято працівників геології, геофізики, геодезії та картографії України. Такі фахівці затребувані у різних сферах діяльності, зокрема і в промисловості.
На нашому залізорудному комбінаті діє геологічний відділ, спеціалісти якого відповідають за комплекс геологічних робіт з вивчення залеглих залізорудних пластів та інших порід, проводять випробування гірничих виробок, здійснюють нагляд за напрямком гірничоексплуатаційних і розвідувальних робіт, досліджують розрізи бурових свердловин тощо. Геолог, так би мовити, першопрохідник в шахті, адже одним з перших ступає на підземні горизонти та вивчає склад і будову гірських порід для пошуку покладів корисних копалин.
Напередодні професійного свята – Дня геолога, 2 квітня, на шахті «Криворізька» відбулися урочистості з поздоровленням кращих працівників. Директор шахти Ігор Приходько і головний геолог комбінату Дмитро Самойленко привітали колег з професійним святом, відзначивши їхню відданість справі, працьовитість, старанність і високий професіоналізм та вручили відзнаки Саксаганської районної у місті головному геологу шахти «Криворізька» Галині Бокій та гідрогеологу шахти «Криворізька» Катерині Ніколайчук за високу професійну майстерність, якісне виконання службових обов’язків, сумлінну працю. Поздоровляємо наших колег зі здобутими нагородами!

Continue reading →

21 березня 2025 року обірвалося життя Захисника України, водія автотранспортних засобів автоколони №1 автобази

РОМАНЧУКА ІВАНА МИКОЛАЙОВИЧА

Іван Миколайович народився 7 вересня 1984 року в с. Кам’янка Софіївського району Дніпропетровської області. Після закінчення школи хлопець працевлаштувався на місцеве підприємство слюсарем автогаража, з часом обіймав посаду водія. У 2007 році пов’язав свою трудову стежку з Криворізьким залізорудним комбінатом, де працював водієм автотранспортних засобів (на технологічному транспорті) автоколони №1 автобази. Паралельно здобував освіту в Криворізькому автотранспортному технікумі за спеціальністю «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів». З того часу і донині – він був відданий обраній справі та працював водієм у рідному колективі автобази. За цей час проявив себе сумлінним, відповідальним та працелюбним трудівником, який знав обрану справу досконало. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва автобази й підприємства.

28 вересня 2024 року, під час повномасштабної агресії рф проти України, Івана Романчука було призвано до лав Збройних Сил України. Як і всі громадяни України, він прагнув жити у вільній та незалежній державі під мирним небом, тож коли настала його черга стати на захист Батьківщини, він гідно прийняв виклик долі та захищав український народ від російської навали. Ніс службу водієм інженерно-саперного взводу військової частини А4706. На жаль, 21 березня під час заїзду евакуаційної групи в район виконання бойового завдання неподалік н.п. Садки Сумської області авто наїхало на міну, від чого Іван Миколайович отримав поранення, несумісні з життям.

Continue reading →

АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» гостро потребує поновлення вітчизняного ринку реалізації своєї продукції для відновлення можливості повноцінного фінансування виробничої діяльності, виплати заробітної плати, забезпечення кожного з наших працівників обсягами роботи, збереження підприємства.

Протягом тривалого часу ми намагаємось отримати сприяння у забезпечення для АТ “КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ” ринку збуту продукції підприємства, перш за все всередині України, оскільки саме надходження від реалізації є єдиним засобом фінансування його поточної та перспективної діяльності.

З боку профспілкових  організацій, що діють у підприємстві, а також МО ПМГУ, ми отримали підтримку  у вигляді відповідних звернень до високопосадовців держави.

Проте дотепер  ситуація в АТ “КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ” істотно не змінилась — звернення профспілки, звернення адміністрації як до державних урядовців так і до акціонерів та бенефіціара Товариства, застосовані технічні та управлінські рішення, не надали бажаної позитивної динаміки в забезпеченні джерела фінансування роботи підприємства.

З 1 січня 2025 року підвищено на 20% тарифні ставки та оклади на виконання рішення примирної комісії з врегулювання колективного трудового спору, проте забезпечити своєчасну та в повному обсязі заробітної плати підприємство не може.

Незначні розміри надходжень від реалізації руди, які отримує АТ “КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ” в валюті, покривають лише витрати на оплату праці, проте і вони списуються з рахунків підприємства за вимогами виконавчих органів. Ми інформували неодноразово банківські установи про обов’язковість пріоритету виконання вимог Товариства про виплату заробітної плати. Проте доручення АТ “КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ” на конвертацію валюти для виплати заробітної плати ігноруються, відповідно гривневі рахунки пусті та не можуть забезпечити виплату заробітної плати.

Щодо забезпечення інших джерел фінансування виплат працівникам та виконання інших зобов’язань:

– на засіданні Правління АТ “КРИВАСЗАЛІЗРУДКОМ” розглядалось питання про отримання кредиту (кредитної лінії) для фінансування виплати заробітної плати та оплати послуг перевізників з транспортування залізницею продукції згідно договорів на реалізацію руди, проте відповідне рішення не було прийняте через утримання від голосування з боку Членів Правління — Фінансового директора та Заступниці фінансового директора;

– АТ “КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ” має прострочену дебіторську заборгованість понад 4,5  млрд гривень за неповерненими своєчасно фінансовими допомогами, проте не має ресурсів для її примусового стягнення, а добровільне врегулювання не ефективне вже понад півроку;

– майже 200 млн. грн. за руду, спожиту металургійними підприємствами України та отриману одним із словацьких покупців до початку Великої війни,  проте за яку не розрахувались;

– приблизно 158 млн. грн. відшкодування ПДВ за період з грудня 2023 по липень 2024  ( з яких 60,5 млн. належить Товариству за судовими рішеннями, що набрали законної сили, але податковими органами умисно не виконуються).

07.03.2025 року було знову припинене електропостачання в АТ “КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ” з причини заборгованості за спожиту електроенергію, що зробило не можливим продовження роботи для більшості працівників підприємства. У зв’язку з чим наказом №171 від 07.03.2025 року було оголошено простій в АТ “КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ”, який не розповсюджується  на певні категорії працівників. За час простою працівникам буде здійснено оплату у розмірі 100% тарифної ставки чи окладу, що має забезпечити виконання вимог щодо здійснення бронювання як для окремих працівників так і відповідність критеріям для підприємства.

Водночас,  07.03.2025  Голова та Заступник Голови Правління  АТ “КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ”, на виконання приписів ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства, інформували Наглядову Раду АТ “КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ”  про наявність ризиків неплатоспроможності  Товариства  та просили вжити заходів щодо запобігання неплатоспроможності,  прийняти рішення  уповноваженим органом про ініціювання процедури превентивної реструктуризації боржника.

З нагоди Міжнародного жіночого дня, який ми відзначали 8 березня, в різних районах Кривого Рогу відбулися урочистості з відзначенням представниць прекрасної статі. У нашому великому промисловому місті працює чимало працівниць, які на рівні з чоловіками виконують серйозні виробничі задачі, тримаючи трудовий фронт і наближаючи довгоочікувану Перемогу. На Криворізькому залізорудному комбінаті понад третини працівників – це жінки, які працюють у важких, небезпечних та шкідливих умовах як на поверхні, так і на півторакілометрових глибинах.
Напередодні 8 Березня у Палаці культури «Північний» вітали працівниць різних підприємств, установ та організацій найпівнічнішого району міста. Через воєнний стан та оголошення дня жалоби через ракетну атаку на Кривий Ріг захід пройшов без концерту та зайвої помпезності.

Continue reading →

Тридцять шість років тому, 15 лютого 1989 року, закінчилася одна із самих довгих і трагічних війн другої половини 20-го століття – війна в Афганістані. Через неї пройшло понад 160 000 українців. З них 3 360 чоловіків загинули, 60 осіб – вважаються зниклими безвісти.
Поранення отримали понад 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами. З 72-х осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, 11 є українцями… Continue reading →

24 грудня 2024 року обірвалося життя Захисника України, електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування дільниці №36 шахти «Тернівська»

КУРІННОГО ОЛЕКСАНДРА ЛЕОНІДОВИЧА

Олександр Леонідович народився 27 червня 1982 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи хлопець працевлаштувався на Криворізький залізорудний комбінат, де починав свою трудову стежку учнем електрослюсаря дільниці №4 шахти «Тернівська» (на той час – імені Леніна). Працював як на поверхні, так і у підземних умовах. Оскільки хотів професійно зростати і поповнювати свої знання і навички, то паралельно здобував освіту в Криворізькому гірничому технікумі за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» та проходив відповідні курси в нашому учбово-курсовому центрі. Працював на шахті за різними професіями – учнем прохідника, гірником підземним, кріпильником, майстром гірничим. Остання посада, на якій він трудився донині, – електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування дільниці №36 (нарізних робіт) За цей час проявив себе сумлінним, відповідальним та досвідченим працівником, який постійно навчався, опановував нове та розширював свої знання. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Тернівська» й підприємства. Continue reading →