Новини
Сьогодні, 21 травня, Кривий Ріг та вся Україна відзначає Міжнародне свято – День вишиванки. Працівники Криворізького залізорудного комбінату не залишилися осторонь міжнародного флешмобу і прийшли на роботу у вишитому різнокольоровому українському вбранні з цікавим орнаментом. Вишиванка – це генетичний код української нації, пам’ять поколінь, справжній символ ідентичності та культурної спадщини. Вишиті українські сорочки й сукні – це завжди святково, яскраво і гарно!
Дякуємо усім небайдужим, хто сьогодні проявив любов до Батьківщини, рідної землі та української історії, згадав наших предків й історію свого роду.
Зі святом, дорогі працівники комбінату та мешканці міста! Успіхів нам усім та найшвидшого настання Мирного життя, яке буде наповнене любов’ю, радістю, щасливими моментами та успіхами! Долучайтеся до всеукраїнської акції й одягайте вишиванки, адже носячи національне українське вбрання, ми демонструємо нашу єдність і силу!
7 серпня 2025 року поріг вічності переступив Захисник України, бухгалтер бухгалтерського бюро ШБУ бухгалтерії комбінату
МАЙМАН ДЕНИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Денис народився 29 червня 1992 року в м. Сміла Черкаської області. Після закінчення школи юнак одразу пов’язав своє трудове життя з Криворізьким залізорудним комбінатом, де працевлаштувався пожежником (респіраторником) пожежної частини автобази. Потім, протягом 2012-2013 років, хлопець проходив військову строкову службу в лавах Збройних Сил України. Демобілізувавшись, Денис повернувся до роботи на підприємстві. Працював охоронником шахти «Родіна» (наразі – «Криворізька»). Паралельно й навчався в Криворізькому національному університеті, де опанував спеціальність «Облік і оподаткування». З 2019 року Денис Майман обіймав посаду бухгалтера бухгалтерського бюро ШБУ бухгалтерії комбінату. Під час трудової діяльності Денис постійно навчався у старших колег, пізнавав тонкощі бухгалтерської справи, підвищував свою категорію. До роботи ставився відповідально, був працьовитим і сумлінним, веселим і завжди усміхненим. За цей час проявив себе компетентним, кваліфікованим та ініціативним фахівцем, який обожнював свою роботу і віддавався їй сповна. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва підприємства.
17 листопада 2024 року поріг вічності переступив Захисник України, машиніст бурової установки дільниці №21 шахти «Покровська»
СИСОЄВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Олександр народився 17 січня 1983 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи юнак одразу вирішив здобувати робітничу спеціальність під час виробничої діяльності. Пройшовши відповідні курси в нашому Учбово-курсовому центрі, працевлаштувався машиністом підіймально-транспортної машини дільниці №10 шахти «Октябрська» (наразі – «Покровська»). Згодом знову навчався і опановував професію прохідника на дільниці №36. З часом працював бурильником шпурів дільниці №21. У 2011 році молодий шахтар обійняв посаду машиніста бурової установки дільниці №21 (бурових робіт) шахти «Покровська», на якій працював донині. Під час трудової діяльності Андрій постійно навчався у старших колег, пізнавав тонкощі гірничої справи, проходив відповідні курси, підвищував свій розряд. За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним професіоналом, який не боявся труднощів, з легкістю опановував нові професії та прагнув підкорювати нові горизонти. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Покровська» й підприємства. Continue reading
21 квітня 2026 року поріг вічності переступив Захисник України, гірничомонтажник дільниці №18 Шахтобудівельного управління
ЧЕРЕВИК ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Віктор народився 13 липня 1977 року в м. Долинська Кіровоградської області. Після закінчення школи юнак вступив до Криворізького гірничо-електромеханічного технікуму, де здобув спеціальність «Технічне обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств». Свої перші професійні навички хлопець здобував ще під час навчання, працював монтажником технологічних трубопроводів на Криворізькому СУ 2 «Дніпродомнаремонт». Після отримання диплома молодий випускник працював на різних підприємствах Кривбасу – слюсарем-ремонтником на Криворізькому ГЗК та «Криворіжсталі», а потім бетонярем на ТОВ «Спецтрансбуд». У 2013 році Віктор пов’язав своє трудове життя з підземними горизонтами Кривбасу. Розпочинав з професії учня електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування дільниці гірничомонтажних робіт Сервісного управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання Криворізького залізорудного комбінату. Спочатку працював на поверхні, з часом, набираючись досвіду і навчаючись у старших колег, працював у підземних умовах. Трудився електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування в Сервісному управлінні, Шахтомонтажному управлінні, Шахтобудівельному управлінні. Завжди прагнув навчатися і пізнавати тонкощі обраної справи, тож підвищував свій розряд. З 2021 року шахтар став обіймати посаду гірничомонтажника дільниці №18 (гірничомонтажних робіт) Шахтобудівельного управління, де трудився донині. За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним професіоналом, який не боявся труднощів та прагнув підкорювати нові горизонти. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва Шахтобудівельного управління й підприємства.
21 квітня 2026 року поріг вічності переступив Захисник України, прохідник дільниці №36 шахти «Тернівська»
СІНЬКЕВИЧ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
Андрій народився 15 червня 1993 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи протягом 2012-2013 років юнак проходив військову строкову службу в лавах Збройних Сил України. Демобілізувавшись, хлопець навчався в Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї. Свої перші професійні навички Андрій здобував під час виробничої практики, яку проходив на Криворізькому залізорудному комбінаті учнем прохідника дільниці №4 шахти «Октябрська» (наразі – «Покровська»). Після отримання диплома молодий випускник пов’язав своє трудове життя з нашим підприємством, адже добре зарекомендував себе ще під час практики. Починав з посади учня прохідника прохідницької дільниці з виробничого навчання робітників шахти ім. Леніна (зараз – «Тернівська»). Протягом 2015-2016 років брав участь в Антитерористичній операції на Сході України, адже завжди мріяв жити у вільній і незалежній країні. Демобілізувавшись, повернувся до Кривого Рогу та рідного підприємства. З часом набирався досвіду, навчався у старших колег, відточував свою майстерність. Обіймав посаду підземного гірника, а згодом – прохідника дільниці №36 (нарізних робіт) шахти «Тернівська», на якій трудився донині. За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним працівником, який не боявся труднощів та прагнув підкорювати нові горизонти. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Тернівська» й підприємства.
Сьогодні ми проводжаємо на заслужений відпочинок нашу колежанку, менеджерку з адміністративної діяльності апарату управління Криворізького залізорудного комбінату, гарну та чудову жінку, досвідчену наставницю, прекрасного товариша і щирого друга Крису Наталію Олексіївну. 14 квітня 2026 року завершився її трудовий шлях, який залишив після себе не просто приємні спогади, а яскравий слід, невичерпну енергію, незабутні враження у серцях колег, наповнивши простір навколо особливою силою духу, натхненністю та позитивними емоціями. Її постать – яскравий приклад культури виховання, жіночності, мудрості, досвідченості, духовності та щирості. Наталія Олексіївна – сильна духом та багатогранна особистість, яка присвятила понад 50 років свого життя Криворізькому залізорудному комбінату.
30 січня 2024 року поріг вічності переступив Захисник України, перекидальник дільниці №10 шахти «Покровська»
КОЛЮШЕНКОВ АНАТОЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
Анатолій народився 6 червня 1993 року в с. Зелене Поле Криворізького району Дніпропетровської області. Після закінчення школи юнак навчався в Криворізькому професійному гірничо-електромеханічному ліцеї. Перші професійні навички юнак здобував під час виробничої практики, яку проходив на Криворізькому залізорудному комбінаті учнем машиніста електровоза дільниці внутрішнього шахтного транспорту шахти «Октябрська» (наразі – «Покровська»). Після отримання диплома молодий випускник пов’язав своє трудове життя з нашим підприємством, адже добре зарекомендував себе ще під час практики. Спочатку обіймав посаду машиніста електровоза дільниці №17 (вибухових робіт) шахти «Покровська». Протягом 2017-2018 років тривала військова строкова служба в лавах Збройних Сил України. Демобілізувавшись, хлопець повернувся до роботи на рідне підприємство. Жага до знань ніколи не покидала Анатолія, тож він паралельно пізнавав тонкощі обраної справи, проходячи курси в Криворізькому експертно-технічному центрі. Потім молодий шахтар трудився підривником дільниці №17. Згодом займав посаду перекидальника дільниці №10 (внутрішнього шахтного транспорту), на якій працював донині. За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним працівником, який не боявся труднощів, опановував нові професії та прагнув підкорювати нові горизонти. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Покровська» й підприємства.
1 липня 2024 року поріг вічності переступив Захисник України, машиніст крана (кранівник) залізничного цеху служби навантаження Транспортного управління
ПРАСЬКО КИРИЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Кирило народився 13 жовтня 1999 року в м. Інгулець Дніпропетровської області. Після закінчення школи навчався в Криворізькому професійному транспортно-металургійному ліцеї. Свої перші професійні навички здобував під час виробничої практики, яку проходив помічником машиніста екскаватора служби навантаження Управління залізничного транспорту Криворізького залізорудного комбінату. Отримавши диплом, хлопець проходив військову строкову службу в лавах Збройних сил протягом 2019-2020 років. Демобілізувавшись, працевлаштувався на наше підприємство. Починав трудову стежку з посади помічника машиніста екскаватора залізничного цеху №2 Управління залізничного транспорту (наразі – Транспортне управління). Згодом, набравшись досвіду у старших колег і пройшовши відповідні курси в Центрі підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, Кирило Прасько обіймав посаду машиніста крана (кранівника) служби навантаження залізничного цеху, де він трудився донині. За цей час проявив себе сумлінним, відповідальним та досвідченим працівником, який не боявся труднощів і важкої роботи, прагнув пізнавати тонкощі обраної справи і розвиватися. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва Транспортного управління й підприємства.
28 січня 2025 року поріг вічності переступив Захисник України, гірник очисного забою дільниці №1 шахти «Покровська»
БОНДАРЕНКО БОГДАН ЮРІЙОВИЧ
Богдан Юрійович народився 30 березня 1988 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи навчався в Криворізькому професійно-будівельному ліцеї. Потім пов’язав своє трудове життя з підземним Кривбасом. Починав з професії підземного гірника дільниці №2 шахти «Гвардійська» (наразі – «Козацька»). Паралельно навчався і опановував тонкощі обраної справи, проходячи курси в Криворізькому експертно-технічному центрі. Потім перекваліфікувався на гірника очисного забою, поступово підвищуючи свій розряд і свою майстерність. Працював на різних дільницях шахти «Октябрська» (нині – «Покровська»): №2, №14 (очисних робіт), №33 (очисних і нарізних робіт). Останнє його місце роботи, де він трудився донині – дільниця №1 шахти «Покровська». За цей час проявив себе сумлінним, відповідальним та досвідченим працівником, який не боявся важкої роботи і прагнув підкорювати нові горизонти. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Покровська» й підприємства.
9 березня відбулася значуща подія – зустріч студентів навчальних закладів Кривого Рогу з нашим Захисником, аеророзвідником, учасником бойових дій російсько-Української війни, помічником машиніста тепловоза служби експлуатації залізничого цеху рухомого складу Транспортного управління АТ «Кривбасзалізрудком» Андрієм Скібіним. Наприкінці грудня 2024 року Указом Президента України №824 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Андрію Сергійовичу було присвоєне звання Герой України з врученням ордена «Золота зірка».
Під час зустрічі в Музеї російсько-Української війни здобувачі освіти та викладачі закладів, представники громадськості, медійники дізналися про життєвий і трудовий шлях Андрія Скібіна, який розпочався з навчання в Політехнічному коледжі Криворізького національного університету, де він отримав професію техніка-електромеханіка з обслуговування, ремонту та експлуатації тягового рухомого складу. Андрій, як і його батько, за покликанням серця теж обрав стежку залізничника. Перші професійні навички здобував під час виробничої практики, яку проходив протягом січня-травня 2018 року в Управлінні залізничного транспорту Криворізького залізорудного комбінату, де був оформлений на робоче місце за професією: «Слюсар з ремонту рухомого складу». Юнак зарекомендував себе як відповідальний та дисциплінований студент (учень), тож після закінчення проходження практики та захисту дипломної роботи випускника охоче запросили на роботу до нашого УЗТ. З серпня 2018 року Андрій трудився помічником машиніста тепловоза залізничного цеху рухомого складу даного структурного підрозділу. Колишній начальник залізничного цеху рухомого складу, сьогоднішній начальник Транспортного управління Вадим Сохін відгукується про Андрія Скібіна, як здатного кваліфікованого фахівця, який не боявся важкої роботи, прагнув опановувати тонкощі обраної справи, професійно розвиватися і зростати. Протягом 2018-2019 років молодий залізничник був призваний на військову строкову службу до лав Збройних Сил України, після закінчення якої прийняв рішення продовжити військову службу за контрактом. Наразі Андрій Скібін має звання капітана, є командиром батальйону безпілотних систем 20 окремої бригади безпілотних систем Сил безпілотних систем ЗСУ. За весь час несення служби криворізький воїн-Герой знищив понад 500 окупантів.
13 березня 2023 року поріг вічності переступив Захисник України, кріпильник дільниці №24 Шахтобудівельного управління
ГУСЄВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ
Ігор Вікторович народився 14 лютого 1983 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи юнак навчався в Криворізькому автотранспортному технікумі, де здобув спеціальність «Експлуатація засобів механізації і автоматизації рухомих машин». Перші професійні навички здобував на «Криворіжсталі» (зараз – «АрселорМіттал Кривий Ріг»), працюючи електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання цеху з ремонту металургійного обладнання. Потім тривала військова строкова служба в лавах Збройних Сил України, яку хлопець проходив протягом 2002-2004 років. Демобілізувавшись, повернувся на металургійний комбінат, де працював стрілком та контролером КПП управління відомчої воєнізованої охорони. У 2008 році Ігор Гусєв пов’язав своє трудове життя з підземним Кривбасом – працевлаштувався на Криворізький залізорудний комбінат. Починав з посади учня прохідника дільниці №24 проходки шахти «Октябрська» (наразі – «Покровська») Шахтобудівельного управління. Під час роботи навчався у старших колег, пізнавав тонкощі гірничої справи, підвищував свою майстерність. Згодом трудився за професією кріпильника на тій самій дільниці. За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним працівником, який не боявся труднощів, опановував нові професії та прагнув підкорювати нові горизонти. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва Шахтобудівельного управління й підприємства. Continue reading
26 серпня 2024 року обірвалося життя Захисника України, машиніста бурової установки дільниці №24 шахти «Козацька»
ВДОВІЧЕНКА ВОЛОДИМИРА АНАТОЛІЙОВИЧА
Володимир Анатолійович народився 20 січня 1975 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи юнак навчався в Українському заочному політехнічному технікумі, де здобув спеціальність «Монтаж, експлуатація електрообладнання громадських споруд». Паралельно й працював, пов’язавши свою трудову стежку з Криворізьким залізорудним комбінатом. Спочатку опановував професію тесляра Ремонтно-будівельного цеху ШУ «Октябрське» (зараз шахта – «Покровська»). Через два роки хлопець пізнавав тонкощі професії слюсаря-електрика дільниці тепловодогазопостачання Енергетичного цеху. Згодом молодий фахівець працював інженером лабораторії радіоелектронних систем Центральної енерголабораторії. Не забував і про навчання – здобував вищу освіту в Криворізькому педагогічному інституті. У 2013 році Володимир Анатолійович вирішив пов’язати своє трудове життя з підземним Кривбасом – працював учнем машиніста бурової установки дільниці №24 (бурових робіт) шахти «Гвардійська» (зараз – «Козацька»), згодом – машиністом бурової установки. Під час роботи навчався у старших колег, удосконалював свої навички і підвищував свій розряд. Працював на цій посаді донині, присвятивши все своє трудове життя Криворізькому залізорудному комбінату. За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним працівником, який навчався багатьом професіям, не боявся труднощів, прагнув підкорювати нові горизонти. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Козацька» й підприємства. Continue reading
1 червня 2025 року обірвалося життя Захисника України, гірника очисного забою дільниці №4 шахти «Козацька»
ШЕВЧЕНКА СЕРГІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА
Сергій народився 8 червня 1977 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи пішов навчатися до Професійно-технічного училища, де отримав гірничу професію. Перші професійні навички здобував під час виробничої практики, яку проходив учнем прохідника дільниці №6 шахти «Гвардійська» (наразі – «Козацька»). Після закінчення училища у 2002 році молодий гірник пов’язав своє трудове життя з Криворізьким залізорудним комбінатом, якому залишався вірним до останнього. Починав з професії прохідника дільниці №6 шахти «Козацька», згодом набирався знань і досвіду та опановував нові гірничі професії – трудився кріпильником та гірником очисного забою. Паралельно продовжував навчатися і пізнавати тонкощі обраної справи, проходячи курси в Криворізькому експертно-технічному центрі. Шахтар постійно вдосконалювався і підвищував свій розряд. Упродовж своєї трудової діяльності працював гірником очисного забою на різних дільницях шахти «Козацька» – №6, №3, №4. Остання його посада, на якій він працював донині – гірник очисного забою дільниці №4 (очисних робіт) шахти «Козацька». За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним працівником, який не боявся труднощів та важкої роботи, прагнув підкорювати нові горизонти та опановувати нові гірничі професії. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Козацька» й підприємства. Continue reading
23 липня 2025 року обірвалося життя Захисника України, електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування дільниці №17 шахти «Тернівська»
ГОЛОВАТЕНКА ЕДУАРДА ЮРІЙОВИЧА
Едуард Юрійович народився 19 липня 1977 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи навчався в Криворізькому гірничо-механічному технікумі, де отримав спеціальність «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв». Трудова діяльність хлопця розпочалася у 1996 році на дільниці воєнізованої охорони ВАТ «Суха Балка», де він трудився інспектором. Потім, протягом 1996-1998 років, юнак проходив військову строкову службу в лавах Збройних Сил України. Демобілізувавшись, молодий спеціаліст повернувся до Кривого Рогу, де продовжив працювати на «Сухій Балці». З 2001 році – підкорював підземні горизонти Кривбасу, працюючи електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування дільниці №15 шахти «Ювілейна». Трудячись на шахті, навчався у старших колег, пізнавав тонкощі обраної справи, розширював свої знання та підвищував свій розряд. У 2008 році Едуард Юрійович пов’язав своє життя з Криворізьким залізорудним комбінатом. Трудився електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування дільниці №11 шахти «Октябрська» (зараз – «Покровська»). Протягом 2015-2016 років захищав цілісність і суверенітет України під час антитерористичної операції. Демобілізувавшись, повернувся до рідного міста та підприємства. Працював за фахом у різних структурних підрозділах комбінату – дільниці енергетичної служби Сервісного управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання, дільниці спуску-підйому шахти «Покровська». Остання його посада, яку він обіймав донині – електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування дільниці №17 (енергетичної служби) шахти «Тернівська». За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним працівником, який пізнавав тонкощі слюсарської справи, удосконалював свої здібності, розширював свої знання та набирався практичного досвіду. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Тернівська» й підприємства. Continue reading
10 жовтня 2025 року обірвалося життя Захисника України, кріпильника дільниці №22 Шахтобудівельного управління
СТОЛЯРЧУКА ДЕНИСА АРКАДІЙОВИЧА
Денис народився 24 грудня 1983 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи розпочалося доросле життя і хлопець працевлаштувався на роботу. Перша його посада – підсобний робітник будівельної бригади ТОВ «Ремез». Потім, протягом 2002-2004 років, тривала військова строкова служба у лавах Збройних Сил України. Демобілізувавшись, юнак повернувся до рідного міста і працював охоронником на різних підприємствах Кривого Рогу. У 2005 році Денис Столярчук пов’язав своє трудове життя з підземним Кривбасом – спочатку опановував професію прохідника на дільниці №36 шахти «Октябрська» (зараз – «Покровська»), а згодом – професію машиніста бурової установки на дільниці №21. Набравшись досвіду у старших колег-наставників, обіймав посаду машиніста бурової установки, пізнавав тонкощі гірничої справи та підвищував свій розряд. Денис Аркадійович був різносторонньою людиною і прагнув багато чого досягти. Протягом своєї трудової діяльності працював за різними професіями – гірником підземним, дорожньо-колійним робітником на ВШТ. Протягом 2014-2015 років відстоював цілісність і суверенітет Батьківщини на Сході України. Повернувшись додому, шахтар надалі продовжував трудитися на дільниці ВШТ, а з 2021 року – опанував професію кріпильника дільниці №8 (гірничо-капітальних робіт) проходки шахти «Покровська» ШБУ, згодом обіймав цю ж посаду на дільниці №5 проходки шахти «Козацька» ШБУ, потім – на 22-й дільниці ШБУ. За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним трудівником, який не боявся опановувати нове, пізнавати тонкощі гірничої справи, удосконалювати свої здібності, розширювати свої знання та набирався практичного досвіду за різними професіями. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва ШБУ й підприємства. Continue reading
О Г О Л О Ш Е Н Н Я
про отримання висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ” (АТ “КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ”) у відповідності до вимог Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” інформує про отримання Висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності “Здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на існуючому виробничому майданчику (об’єкт оброблення відходів) ливарній дільниці ремонтно-механічного заводу АТ “КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ”, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, вулиця Івана Сірка, 1Е” від 02.09.2025 року № 157/0/490-25 виданий Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА та Дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів від 19.09.2025 року № 5991/24 виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, що є рішенням про провадження планованої діяльності.
З нагоди двох прийдешніх свят – державного – Дня Незалежності України та професійного – Дня шахтаря в органах місцевого самоврядування відбулися урочистості з привітаннями та нагородженнями. Під час заходів відзначали кращих працівників державних установ та організацій, рятівників ДСНС, представників медичних, навчальних та позашкільних закладів, промислових підприємств, Захисників тощо. Серед нагороджених були і працівники Криворізького залізорудного комбінату.
Зокрема, 22 серпня під час урочистого заходу, який проходив у виконкомі Криворізької міської ради, в.о. міського голови Юрій Вілкул вручив нашим колегам відзнаки за видатний особистий внесок у розвиток міста. Так, директор шахти «Криворізька» Ігор Приходько був удостоєн Нагрудного знаку «За заслуги перед місто» ІІ ступеня, а заступник головного інженера з виробництва шахти «Криворізька» Віталій Передерій та заступник начальника транспортного управління Володимир Гарбузов – Нагрудними знаками «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
11 серпня 2025 року обірвалося життя Захисника України, машиніста навантажувальної машини дільниці №10 шахти «Покровська»
ПОВАРОВА АНТОНА ВІКТОРОВИЧА
Антон народився 21 серпня 1985 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи пішов навчатися до професійно-технічного училища №29, де опановував гірничу професію. Виробничу практику проходив гірником підземним дільниці №1 шахти «Криворізька» (на той час – «Родіна»). Після закінчення училища молодий гірник починав свою трудову стежку на Криворізькому залізорудному комбінаті, якому залишався вірний до останнього. Спочатку набирався знань, досвіду і майстерності, будучи гірником підземним на дільницях №9, №19 шахти «Криворізька». Пройшовши відповідні курси, з 1 лютого 2023 року гірник став обіймати посаду машиніста навантажувальної машини дільниці №10 (внутрішнього шахтного транспорту) шахти «Покровська», де трудився донині. За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним трудівником, який не боявся труднощів та удосконалював свої здібності. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Покровська» й підприємства. Continue reading




Колектив Криворізького залізорудного комбінату з глибоким сумом сприйняв скорботну звістку про смерть директора Ремонтно-механічного заводу, нашого ветерана праці ПЕРЕСІДЛОГО ВАЛЕРІЯ ЛЕОНІДОВИЧА, досвідченого механіка, фахівця з великої літери, кваліфікованого керівника й організатора, життя якого обірвалося 22 жовтня 2025 року внаслідок важкої хвороби.