Ноябрь 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

9 жовтня 2022 року обірвалося життя стрільця-санітара 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти, солдата військової частини А1939, гірника очисного забою дільниці №1 шахти «Покровська»

ГРУДНИЦЬКОГО АНДРІЯ МИКОЛАЙОВИЧА

Андрій Миколайович народився 6 вересня 1975 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи навчався в Криворізькому професійно-технічному училищі №9. Потім працевлаштувався в АТЗТ «Трест» електрогазозварником ручного зварювання. Через пів року змінив напрямок своєї трудової діяльності – служив в органах МВС Криворізького Центрально-Міського управління УМВС України в Дніпропетровській області. Потім трудився на різних підприємствах міста: ТОВ «Ерок-Сервіс», ТОВ «Промремонтсервіс», ТОВ «Гірничий клуб», ПП «Норберт». Працював там на різних посадах – водієм, монтажником-фарбувальником, муляром, верхолазом.

Вирішив пов’язати своє життя з Криворізьким залізорудним комбінатом у жовтні 2009 року. Спочатку працював учнем машиніста бурової установки на дільниці №21 шахти «Октябрська» (нині – «Покровська»). Через 6 місяців Андрія було переведено на дільницю №31 (очисних робіт) гірником підземним. Набравшись досвіду, трудився гірником очисного забою спочатку на 31-й, а потім на 14-й і 1-й дільницях. Паралельно з роботою Андрій Миколайович також навчався. Спочатку в ДП «Криворізький експертно-технічний центр», а потім – у Криворізькому національному університеті за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин». Зарекомендував себе як працьовитий, відповідальний, сумлінний робітник. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Покровська» і підприємства.

27 березня 2022 року Андрія Грудницького було мобілізовано до лав ЗСУ. Він узяв до рук зброю, адже мав двох дітей і дружину та хотів, щоб вони спокійно планували своє щасливе майбутнє в незалежній квітучій країні. Це давало йому сили протистояти ворогові і боротися за територіальну цілісність України. Ніс службу стрільцем-санітаром 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини А1939. Під час служби проявив стійкість та мужність, вірність військовій присязі. На жаль, 9 жовтня 2022 року він загинув від «вибухової травми».

Без чоловіка залишилася дружина Тетяна Олексіївна, без батька – дочка Аріна та син Антон. Не завжди вистачає слів висловити скорботу. Андрій Миколайович був люблячим чоловіком, чуйним батьком, професіоналом своєї справи, патріотом України, який віддав життя на наше вільне майбутнє.

Керівництво, трудовий колектив акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» щиро поділяє горе родини Андрія Грудницького та схиляє голови у великій скорботі. Дякуємо батькам за виховання гарного та мужнього сина. Світла пам’ять про Андрія Миколайовича назавжди залишиться в наших серцях. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя.

Вічна Пам’ять та Слава полеглому Герою!