20 лютого 2023 року обірвалося життя солдата ЗСУ, складача поїздів залізничного цеху №2 управління залізничного транспорту
АНДРОЩУКА ОЛЕГА ВАСИЛЬОВИЧА
Олег Васильович народився 25 листопада 1971 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи навчався в Криворізькому професійно-технічному училищі №46. Отримавши диплом, працевлаштувався на Ново-Криворізький ГЗК слюсарем з ремонту рухомого складу. Потім працював підземним слюсарем черговим та з ремонту устаткування на дільниці внутрішнього шахтного транспорту шахти «Криворізька» (у минулому – «Родіна»). Певний час трудився на різних підприємствах міста – «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Кривбасшахтопроходка», де займав посади, пов’язані безпосередньо із залізницею. Останнє місце роботи – УЗТ Криворізького залізорудного комбінату, де Олег Васильович трудився складачем поїздів залізничного цеху №2. Зарекомендував себе як працьовитий, відповідальний та сумлінний робітник. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва УЗТ і підприємства.
27 травня 2022 року Олега було мобілізовано до лав ЗСУ. Він мав люблячу родину, тому взяв до рук зброю, бо прагнув, щоб вони жили в мирі та злагоді. Ніс службу солдатом Збройних сил України. Під час виконання бойового завдання в трьох кілометрах західніше населеного пункту Червонопопівка Кремінського району Луганської області отримав поранення, не сумісне з життям.
Без чоловіка залишилася дружина Олена Григорівна, без батька – донька Олена. Невимовний біль щоразу огортає серце, коли сумні звістки сколихують нашу криворізьку землю…
Керівництво, трудовий колектив акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» щиро поділяє горе родини Олега Андрощука та схиляє голови у великій скорботі. Дякуємо батькам за виховання гарного та мужнього сина. Світла пам’ять про Олега Васильовича назавжди залишиться в наших серцях. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя.
Вічна Пам’ять та Слава полеглому Герою!