Опубліковано 12.11.2025 
23 липня 2025 року обірвалося життя Захисника України, електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування дільниці №17 шахти «Тернівська»
ГОЛОВАТЕНКА ЕДУАРДА ЮРІЙОВИЧА
Едуард Юрійович народився 19 липня 1977 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи навчався в Криворізькому гірничо-механічному технікумі, де отримав спеціальність «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв». Трудова діяльність хлопця розпочалася у 1996 році на дільниці воєнізованої охорони ВАТ «Суха Балка», де він трудився інспектором. Потім, протягом 1996-1998 років, юнак проходив військову строкову службу в лавах Збройних Сил України. Демобілізувавшись, молодий спеціаліст повернувся до Кривого Рогу, де продовжив працювати на «Сухій Балці». З 2001 році – підкорював підземні горизонти Кривбасу, працюючи електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування дільниці №15 шахти «Ювілейна». Трудячись на шахті, навчався у старших колег, пізнавав тонкощі обраної справи, розширював свої знання та підвищував свій розряд. У 2008 році Едуард Юрійович пов’язав своє життя з Криворізьким залізорудним комбінатом. Трудився електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування дільниці №11 шахти «Октябрська» (зараз – «Покровська»). Протягом 2015-2016 років захищав цілісність і суверенітет України під час антитерористичної операції. Демобілізувавшись, повернувся до рідного міста та підприємства. Працював за фахом у різних структурних підрозділах комбінату – дільниці енергетичної служби Сервісного управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання, дільниці спуску-підйому шахти «Покровська». Остання його посада, яку він обіймав донині – електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування дільниці №17 (енергетичної служби) шахти «Тернівська». За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним працівником, який пізнавав тонкощі слюсарської справи, удосконалював свої здібності, розширював свої знання та набирався практичного досвіду. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Тернівська» й підприємства.
6 травня 2025 року, під час повномасштабної агресії рф проти України, Едуарда Головатенка, як досвідченого воїна, було призвано до лав Збройних Сил України. Він мріяв, щоб його родина і близькі жили у мирній країні, тож зі зброєю в руках пішов захищати свій народ. Ніс службу у військовій частині А4862. На жаль, 23 липня 2025 року під час ведення бойових дій він загинув поблизу населеного пункту Покровськ Донецької області.
Без чоловіка залишилася дружина Наталія Валеріївна, без батька – доньки Олена та Катерина.
Невимовний біль щоразу огортає серце, коли сумні звістки сколихують нашу криворізьку землю…
Керівництво, трудовий колектив Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» щиро поділяє горе родини Едуарда Головатенка та схиляє голови у великій скорботі. Дякуємо батькам за виховання гарного та мужнього сина, доброго та чуйного батька, товариського колеги та побратима. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя.
Вічна Пам’ять та Слава полеглому Герою!