СУМУЄМО…

Колектив Криворізького залізорудного комбінату з глибоким сумом сприйняв скорботну звістку про смерть директора Ремонтно-механічного заводу, нашого ветерана праці ПЕРЕСІДЛОГО ВАЛЕРІЯ ЛЕОНІДОВИЧА, досвідченого механіка, фахівця з великої літери, кваліфікованого керівника й організатора, життя якого обірвалося 22 жовтня 2025 року внаслідок важкої хвороби.

Валерій Пересідлий народився 10 квітня 1958 року в с. Серебрія Бершадського району Вінницької області. Після закінчення школи хлопець переїхав до Кривого Рогу, де розпочалося його доросле життя. Свою трудову стежку Валерій розпочинав на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті з посади учня електрослюсаря з ремонту приладів теплотехнічного контролю фабрики окомкування. Набравшись знань, навичок і досвіду у старших колег, згодом обіймав посаду електрослюсаря з ремонту приладів теплотехнічного контролю. Протягом 1976-1978 років проходив військову строкову службу в лавах Збройних сил. Демобілізувавшись, юнак повернувся до Кривого Рогу, де певний час трудився слюсарем з ремонту контрольно-вимірювальних приладів цеху автоматизації і механізації Криворізької вовнопрядильної фабрики. У 1981 році Валерій Пересідлий пов’язав своє життя з Криворізьким залізорудним комбінатом. Починав з посади підземного електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування дільниці №4 шахти імені Леніна (зараз – «Тернівська») ВО «Кривбасруда». Молодий шахтар ніколи не боявся труднощів і прагнув підкорювати нові горизонти, тож упродовж своєї трудової діяльності працював на різних посадах – електрослюсарем, кріпильником, гірничим майстром, заступником начальника та начальником шахтної дільниці. Прагнув пізнати всі тонкощі гірничої справи і професійно зростати, тож паралельно закінчив Криворізький гірничорудний інститут, де опанував спеціальність «Технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію «Гірничий інженер». Не байдужий був до соціального життя шахтарів і неодноразово обирався трудовим колективом секретарем партійного бюро шахти імені Леніна. У 1990 році за свій професіоналізм, майстерність та значні знання йому запропонували стати помічником головного інженера з вибухових робіт шахти «Першотравнева-1», на що він охоче погодився. З того часу досвідчений кваліфікований механік професійно зростав – обіймав посади старшого майстра ремонтно-механічної дільниці РМЗ, начальника цеху з виготовлення металоконструкцій, а з 2003 року і донині – очолював Ремонтно-механічний завод. Його трудовий стаж складає 49 років, з яких понад 40 – присвятив Криворізькому залізорудному комбінату. За багаторічну сумлінну працю, самовідданість заводу і рідному підприємству, високу професійну майстерність Валерій Пересідлий був неодноразового нагороджений відзнаками різних рівнів. Є повним кавалером Нагрудного знаку «За заслуги перед містом» І, ІІ і ІІІ ступенів. Любив свою роботу і всю свою енергію вкладав у розвиток Ремонтно-механічного заводу, який став йому другою домівкою, а трудовий колектив РМЗ – другою родиною. Валерій Леонідович багато навчався, опановував тонкощі обраної справи, розширював номенклатуру виготовленої заводом продукції і передавав знання молодому поколінню, адже завжди хотів, щоб рідний завод і комбінат процвітали і розвивалися, розширювали виробництво і займали гідне місце серед підприємств гірничо-металургійного комплексу. За цей час він проявив себе справжнім фахівцем, прекрасним механіком, чудовим наставником та відповідальним керівником. Користувався заслуженою повагою як серед співробітників, так і керівництва підприємства. Його дуже цінували та поважали мешканці й керівництво Тернівського району та міста. Рідні, друзі, колеги запам’ятали Валерія Леонідовича, як порядну, самовіддану роботі, щиру, добру і життєрадісну людину. Словами важко загоїти страшну рану, проте світлі спогади про Валерія Пересідлого житимуть у наших серцях. З щирою скорботою і світлою пам’яттю…