1 травня пішов у засвіти старший солдат Збройних сил України, прохідник дільниці №12 шахти «Родіна»

ГРИШИН ВАДИМ ДМИТРОВИЧ

Вадим Дмитрович народився 25 лютого 1994 року у Кривому Розі. Після закінчення школи вступив до Криворізького професійного гірничо-електромеханічного ліцею. Практику проходив на прохідницькій дільниці шахти «Родіна». Отримавши робітничу професію, повернувся на шахту, де працював гірником підземним. Набравшись досвіду, займав посаду машиніста електровоза. Протягом 2016-2018 років ніс військову службу у Збройних силах України, адже мріяв жити у сильній, незалежній і суверенній державі. Потім певний час трудився складачем поїздів у ТОВ «Дизель машсервіс КР». Наприкінці 2019-го знов повернувся на Криворізький залізорудний комбінат, де працював учнем прохідника шахти «Родіна. З 2020 року обіймав посаду прохідника дільниці №12 (гірничопідготовчих робіт). Зарекомендував себе як працьовитий, сумлінний і добросовісний робітник. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Родіна» і підприємства. Читать далее →

Наразі Україна переживає не найкращі часи. Через бойові дії в багатьох населених пунктах чимало підприємств і організацій були змушені припинити свою трудову діяльність. АТ «Кривбасзалізрудком» продовжує працювати, виплачувати заробітну плату трудівникам і вносити податки до державного бюджету на потреби Збройних сил України. Багато чого змінилося за останні місяці, з’явилися нові умови праці, до яких потрібно нам усім звикати. Про зміни на АТ «Кривбасзалізрудком» – постачання руди партнерам, призупинення трудових договорів та законодавство України у період воєнного часу розповідає директор з персоналу комбінату Сергій Барабанов.

– Чи змінилося щось для підприємства з початком війни?

– Війна прийшла не лише у будинки до кожного з нас. Вона руйнує економіку. АТ «Кривбасзалізрудком» працює у точці виживання. Основними споживачами руди з вмістом заліза 56-57% виробництва комбінату були українські підприємства донецького регіону, які зараз фізично знищено. На березень покупцями руди цієї якості залишилися лише «Запоріжсталь» та «Камет-сталь» з обсягом купівлі близько 50 тис. тонн. Тобто ринок для товару, який ми можемо видобувати у значному обсязі, знищений війною майже повністю. Перспективи розрахунку за отриману раніше руду з боку меткомбінатів, а це приблизно 250 мільйонів гривень, сумнівні. Окрім фізичного знищення заводів та інфраструктури, війна ввела стан форс-мажору для виконання усіх зобов’язань. Тобто наші постачальники і споживачі, навіть ті, які продовжують якось працювати, користуються своїм правом не виконувати зобов’язання через війну. Саме у цих умовах комбінат повинен переорієнтуватися, щоб зберегтись. Ми повинні видобувати руду вищої якості, яка має попит у західних покупців, котрі розраховуються за неї. Західний ринок дуже чутливий до відповідального виконання зобов’язань – і щодо якості, і кількості, і строків постачання.

Читать далее →