7 березня 2022 року перестало битися серце старшого механіка-водія гірсько-штурмової роти військової частини А3892, електрогазозварника дільниці виготовлення металоконструкцій, ремонту бурової техніки та газопламенної апаратури ремонтно-механічного заводу
КУБАРЕНКА ЮРІЯ ОНУФРІЙОВИЧА
Юрій Онуфрійович народився 12 лютого 1967 року у Кривому Розі. У 1985-му закінчив Професійно-технічне училище №33. Після отримання диплому проходив строкову службу. Повернувшись додому, працевлаштувався машиністом бульдозера гірничотранспортного цеху Північного гірничо-збагачувального комбінату. З Криворізьким залізорудним комбінатом пов’язав своє життя у 1988 році, працював на шахті «П-1» об’єднання «Кривбасруда». Згодом трудився гірником на підземних роботах, гірником очисного забою. У 1995-му працював за іншою посадою – електрогазозварником, спочатку в ремонтно-механічному управлінні, згодом – на ремонтно-механічному заводі. Певний час трудився на інших криворізьких підприємствах – ВАТ «ЦГЗК», ПП «Новіков», ТОВ «Терни-Сервісмонтаж». З 2019 року – знов повернувся на наш комбінат.
За цей час проявив себе справжнім професіоналом, сумлінним працівником, щирою та доброю людиною. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва ремонтно-механічного заводу й підприємства.
Відчуття патріотизму, любов до рідної країни та гордість за Батьківщину вплинули на рішення Юрія Кубаренка з 12 квітня 2020 року служити за контрактом у Збройних силах України. У званні старшого солдата ніс службу в 109-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні. Вірний син України завжди стояв до кінця на полі бою, відстоював цілісність і незалежність держави. Загинув поблизу населеного пункту Слобода-Кухарська Київської області.
Вірний військовій присязі в бою за нашу Батьківщину, проявив стійкість, мужність і відвагу під час виконання бойових завдань. Без чоловіка залишилася дружина Олена Михайлівна, без батька – син Олександр.
Керівництво, трудовий колектив акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» щиро поділяє горе родини Юрія Кубаренка та схиляє голови у великій скорботі. Дякуємо батькам за виховання гарного та мужнього сина. Нехай світлі спогади про нього залишаться у серцях рідних, друзів, колег. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя.
Вічна пам’ять та слава полеглому Герою!