Июль 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Июн    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  

21 червня 2024 року ми провели в останню путь нашого колегу – Захисника України, електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування дробильно-сортувальної фабрики шахти «Козацька»

ГУРЖУ АНАТОЛІЯ ЛЕОНІДОВИЧА,

життя якого обірвалося 2 січня цього року.

Анатолій народився 13 квітня 1986 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи навчався в Криворізькому професійно-технічному училищі №14 (наразі – Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі). Отримавши диплом, у 2004 році працевлаштувався на Криворізький залізорудний комбінат, де трудився теслярем дільниці з ремонту автомобілів і обладнання автобази. З часом вирішив опанувати слюсарну справу, тож пройшов відповідні курси в учбово-курсовому центрі нашого підприємства. Після цього хлопець був переведений на посаду учня електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування дільниці №30 (ДСФ) шахти «Козацька» (на той час – «Гвардійська»), а згодом обіймав посаду електрослюсаря. Під час своєї трудової діяльності постійно навчався у старших колег, набував необхідного досвіду і підвищував свій розряд. Протягом 2010-2018 років працював в сервісному управлінні з ремонту та монтажу шахтного обладнання, а після ліквідації структурного підрозділу – на дробильно-сортувальній фабриці шахти «Козацька», на якій трудився донині. За цей час проявив себе сумлінним, кваліфікованим та відповідальним робітником, який готовий був навчатися, пізнавати тонкощі слюсарної справи та підвищувати свою майстерність. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Козацька» й підприємства.

22 листопада 2023 року, під час повномасштабної агресії рф проти України, Анатолія Гуржу було призвано до лав Збройних Сил України. Понад усе мріяв жити в незалежній і вільній Україні, тому без сумніву пішов захищати своїх рідних та весь народ від російського ворога. Ніс службу гранатометником 2-го десантно-штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу 8-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. На жаль, 2 січня під час виконання бойового завдання в районі села Катеринівка Покровського району Донецької області він зник безвісти, а згодом було з’ясовано, що він загинув.

Невимовний біль щоразу огортає серце, коли сумні звістки сколихують нашу криворізьку землю…

Керівництво, трудовий колектив акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» щиро поділяє горе родини Анатолія Гуржи та схиляє голови у великій скорботі. Дякуємо батькам за виховання гарного та мужнього сина. Світлі спогади про Анатолія Леонідовича назавжди залишаться в наших серцях. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя.

Вічна Пам’ять та Слава полеглому Герою!