7 квітня 2023 року перестало битися серце захисника України, прохідника дільниці №10 шахти «Криворізька»
ДОРОШЕНКА ІГОРЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА
Ігор Володимирович народився 15 вересня 1975 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи здобував вищу освіту у Криворізькому технічному університеті. З 1997 року до 1999 року проходив строкову військову службу, потім два роки служив за контрактом. На початку 2002-го працевлаштувався на «Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» (зараз – «АрселорМіттал Кривий Ріг»). Трудився гірником підземним дільниці №8 (гірничопідготовчих робіт) шахти ім. Артема. Досконало опанувавши гірничу справу, займав посаду прохідника. У 2005 році пов’язав своє трудове життя з Криворізьким залізорудним комбінатом, де працював прохідником дільниці №6 шахти «Криворізька». Певний час був інструктором виробничого навчання на дільниці №9, передавав знання, навички і досвід молодому поколінню. Згодом працював прохідником дільниці №10 (нарізних робіт). Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Криворізька» й підприємства.
10 березня 2022 року під час повномасштабної агресії рф проти України Ігоря Дорошенка було мобілізовано до лав Збройних сил України. Ніс службу кулеметником 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти військової частини А4067. 5 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Авдіївка Донецької області отримав тяжкі поранення через артилерійський обстріл збройних сил російської федерації. Солдата було евакуйовано у військову лікарню у м. Дніпро, де медики протягом двох діб боролися за його життя, але, на жаль, врятувати Героя не вдалося…
Ігор Дорошенко був люблячим чоловіком, чуйним батьком, професіоналом своєї справи, патріотом України, який віддав життя на наше вільне майбутнє. Без чоловіка залишилася дружина Наталя Петрівна, без батька – син Денис.
Керівництво, трудовий колектив Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» щиро поділяє горе родини Ігоря Дорошенка та схиляє голови у великій скорботі. Дякуємо батькам за виховання гарного та мужнього сина. Нехай спогади про тих, хто залишив по собі добрі справи, чесно прожив своє життя, захищав Україну до останнього подиху завжди будуть сильніші, ніж смерть! Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя.
Вічна Пам’ять та Слава полеглому Герою!