26 серпня 2023 року обірвалося життя Захисника України, кріпильника дільниці №6 шахти «Покровська»
БЕРКУНА АНДРІЯ ІВАНОВИЧА
Андрій Іванович народився 17 грудня 1975 року в с. Земне Петрівського району Кіровоградської області. Після закінчення школи працював учнем оператора в господарському цеху Центрального гірничо-збагачувального комбінату. Протягом 1994-1996 років проходив військову строкову службу в лавах Збройних сил України. У 1999-му пройшов відповідні курси в УКК РУ ім. Кірова і працевлаштувався на наше підприємство, де працював гірничим робітником дільниці №2 шахти «Покровська» (на той час – «Октябрська»). Навчаючись у старших колег і здобуваючи досвід на виробництві, молодого шахтаря було переведено на посаду кріпильника. За час своєї трудової діяльності на шахті працював на різних дільницях – №2, №7, №5, №14, №23. Останнє місце його роботи – дільниця нарізних робіт №6 шахти «Покровська». За цей час проявив себе відповідальним та сумлінним трудівником, професіоналом своєї справи. Про це свідчить чимала кількість відзнак, якими він був нагороджений. Зокрема, у 2010 році гірника було відзначено Грамотою Міністерства промислової політики, у 2016-му та 2020-му – Грамотою та Почесною грамотою виконкому Криворізької міської ради. Андрій Беркун користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Покровська» й підприємства.
12 січня 2023 року, під час повномасштабної агресії рф проти України, Андрія Івановича було призвано до лав Збройних сил України. Мав велику родину, тому понад усе хотів вигнати російського окупанта з українських земель та повернутися до своїх рідних. Ніс службу розвідником-санітаром 1-го розвідувального відділення 3-го розвідувального взводу 1-ої розвідувальної роти розвідувального батальйону. Мав звання сержанта військової частини А4010. На жаль, 26 серпня, гідно виконуючи свій військовий обов’язок та беручи участь в обороні держави й стримуванні збройної агресії російської федерації, він загинув в районі н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Без чоловіка залишилася дружина Олена Вікторівна, без батька – доньки Ярослава, Вероніка та син Денис. Невимовний біль щоразу огортає серце, коли сумні звістки сколихують нашу криворізьку землю…
Керівництво, трудовий колектив акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» щиро поділяє горе родини Андрія Беркуна та схиляє голови у великій скорботі. Дякуємо батькам за виховання гарного та мужнього сина. Нехай світлі спогади про нього залишаться у серцях рідних, друзів, колег. Пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя.
Вічна Пам’ять та Слава полеглому Герою!